Хай живе Перше травня!

Українська

Й. В. Сталін
ХАЙ ЖИВЕ ПЕРШЕ ТРАВНЯ!
Товариши!
Ще сто років тому вирішили робочі всіх країн святкувати цей день, день Першого травня. Це було в 1889 році, коли на Парижському конгресі соціалістів всіх країн постановили робочі якраз сьогодні, в день Першого травня, коли природа просинається від зимньої сплячки, ліси і гори покриваються зеленню, поля і луки прикрашаються квітами, сонце починає тепліше пригрівати, в повітрі відчувається радість оновлення, а природа танцює і захоплюється, - вони вирішили конче сьогодні заявити всьому світу гучно і відкрито, що робочі несуть людству весну і звільнення від кайданів капіталізму, що робочі повинні обновити світ на основі волі і соціалізму.
У кожного класу є свої власні улюблені свята. Феодали завели свої свята, і на них вони декларують «право» обдирати селян. Буржуї мають свої і на них вони «оправдують» «право» експлуатувати робочих. Є свята у попів, і на них вони вихваляють існуючі порядки, де працюючі пропадають в злиднях, а дармоїди утопають в розкоші.
Повинно бути свято і в робочих, і на ньому повинні декларувати: спільну працю, загальну волю, загальну рівність всіх людей. Це свято – свято Першого травня.
Так вирішили робочі ще в 1889 році.
З тих пір бойовий клич робочого соціалізму все сильніше звучить на мітингах і демонстраціях в день Першого травня. Все ширше розливається океан робочого руху, захоплюючи нові країни і держави від Європи і Америки до Азії, Африки і Австралії. Слабий колись міжнародний союз робочих виріс на протязі всього декількох десятків років у грізне інтернаціональне братство, маючи регулярні конгреси і об’єднуючі мільйони робочих всіх кінців світу. Високими хвилями підіймається море пролетарського гніву і все грізніше наступає на хиткі твердині капіталізму. Розгорнутий недавно великий страйк шахтарів в Англії. Німеччині, Бельгії, Америці і т. д., страйк, який нагнав страху на експлуататорів і царів всього світу, - явний признак того, що соціалістична революція не за горами…
«Ми святкуємо золотого кумира!» Не потрібно нам царства буржуїв і гнобителів!
Прокляття і смерть капіталізму з його жахами злиднів і кровопролить! Хай живе царство праці, хай живе соціалізм!
Ось що декларують сьогоднішній день свідомі робочі всіх країн.
І впевнені в своїй перемозі, спокійні і сильні, гордо марширують вони по шляху обітованої землі, по шляху до світлого соціалізму, крок за кроком здійснюючи великий призив Карла Маркса: «робочі всіх країн об’єднуйтесь!»
Так святкують Перше травня робочі вільних країн.
Російські робочі з тих пір, як вони почали приходити до свідомості свого положення, не бажаючи відставати від своїх товаришів, завжди приєднувались до загального хору своїх закордонних товаришів, святкуючи за одно з ними Перше травня, не дивлячись ні на що, не дивлячись на звірські репресії царського уряду. Правда, за останні 2 – 3 роки, в період контрреволюційної вакханалії і партійного розвалу, промислової депресії і мертвецької політичної байдужості серед широких мас, російські робочі позбулись можливості по старому святкувати своє робоче свято. Але пожвавлення яке почалося в останній час в країні, економічні страйки і політичні протести серед робочих по поводу хоча б перегляду справи второ думців Соціал-демократів, народжується незадоволення серед широких мас селян, в виду голоду, який охопив більше 20 губерній , протести сотень тисяч прикажчиків проти «оновленого» ряду російських зубрів, - все це говорить, що мертва сплячка проходить, поступається місцем політичному пожвавленню в країні і перш за все серед пролетаріату. Ось чому в цьому році російські робочі можуть і повинні в цей день протягнути руку своїм закордонним товаришам. Ось чому вони повинні в тій чи другій формі святкувати разом з ними Перше травня.
Вони повинні сказати сьогодні, що вони заодно з товаришами вільних країн – не святкують і не будуть святкувати злого кумира.
Вони повинні крім того додати до загальних вимог робочих всіх країн свою власну, російську вимогу про повалення царизму, про встановлення демократичної республіки.
«Нам ненависні тиранів корони!», «Ланцюги народу-страждальця ми почитаємо!» Смерть закривавленому царизму! Смерть феодальній поземельній власності! Смерть барській тиранії на фабриках, заводах і рудниках! Земля – селянам! 8 часовий робочий день – робочим! Демократична республіка – всім громадянам Росії!
Ось, що повинні ще декларувати в цей день російські робочі.
Це брехня і лакейство перед Миколою останнім, коли російські ліберали стверджують собі і другим, що царизм зміцнився в Росії і він здатен задовольнити головні потреби народу.
Це облуда і фарисейство, коли російські ліберали співають на всі голоси, що революція вмерла і ми живемо в «оновленому» устрої.
Подивіться навколо себе: хіба багатостраждальна Росія схожа на «оновлену», «об лаштовану» країну?
Замість демократичної конституції – режим шибениць і дикого проізволу!
Замість всенародного парламенту – чорна Дума чорних поміщиків!
Замість «непорушних основ громадянської волі», замість свободи слова, зборів, преси, союзів і страйків, обіцяних ще в маніфесті 17 жовтня – мертва рука «розглядань» і «запобігань», закриття газети, вислані редактори, розігнані союзи, розгромлені збори!
Замість недоторканості особи – побиття в буцегарнях, знущання над громадянами, кривава розправа зі страйкарями на Донських копальнях!
Замість задоволення селянських потреб – політика подальшого обезземелювання селянських мас!
Замість впорядкованого державного господарства – крадіжки в інтендантствах, крадіжки в залізнодорожних управліннях, крадіжки в лісовому господарстві, крадіжки в морському відомстві!
Замість порядку і дисципліни в урядовому механізмі – підтасовки в судах, шантаж і вимагання в розшуковій поліції, вбивства і провокації охоронних відділках!
Замість міжнародної величі російської держави – ганебний провал російської «політики» в справах на Близькому і Далекому Сході, роль ката і розорювача в справах стікаючої кров’ю Персії!
Замість заспокоєння і задоволення обивателя – самовбивства в містах і жахливий голод 30-мійонного селянства в селах!
Замість оздоровлення і очищення моралі – нечувана розпуста в монастирях, в цих твердинях офіційної моралі!
І як завершення картини – звірячий розстріл сотень трудівників Ленських копальнях!..
Руйнівники добутої волі, прихильники шибениць і розстрілів, автори «втихомирювань» і «запобігань», злодії-інтенданти, злодії-інженери, грабіжники-поліцейські, вбивці-охоронці, розпусники-Распутіни – ось вони, «оновлювачі» Росії!
І є ще на світі люди, які насмілюються стверджувати, що в Росії все добре, революція вмерла!
Ні, товариши: там, де голодують мільйони селян, а робочих розстрілюють за страйк – там революція буде жити, поки не зітреться з лиця землі ганьба людська – російський царизм.
І ми повинні сказати сьогодні, в день Першого травня, чи іншій формі, на мітингах, масовках чи тайних зборах – де як доречніше буде, - що клянемося боротися за повне повалення царської монархії, що вітаємо майбутню російську революцію, визволительку Росії!
Так протягни-ж руку нашим товаришам за кордоном и проголосимо разом з ними:
Геть капіталізм!
Хай живе соціалізм!
Піднімемо прапор російської революції і напишемо на ньому:
Геть Царську монархію!
Хай живе демократична республіка!
Товариши! Ми святкуємо сьогодні Перше травня! Хай живе Перше травня!
Хай живе Міжнародна Соціал-Демократія!
Хай живе Російська Соціал-Демократична Робітнича Партія!
Центральний Комітет РСДРП.
Прокламація «Хай живе Перше травня!» біла написана Й. В. Сталіним в Москві на початку квітня 1912 року. Печаталась вона тайно в Тифлісі в легальній типографії. Тираж прокламацій був перевезений в Петербург.